Сура Аль-Анам
Сура Аль-Анам (араб. سورة الأنعام) або Худоба — шоста сура Корану. Мекканська сура, що містить 165 аятів.
Мова | арабська |
---|---|
|
Пізня сура, більша частина якої викладена у зв’язному вигляді. У ній вчення ісламу протиставляється аравійському язичництву. Назва зумовлена суєвірними уявленнями доісламських часів, згідно з якими араби приносили у жертву тварин численним ідолам.
Короткий змістред.
Пояснюється сутність Аллаха та спосіб, у який він себе відкриває. Також розкривається хибність та слабкість багатобожності (1-30).
Порожнеча життя у цьому світі протиставляється свідченню про чудесний божественний промисел Аллаха в усіх його творіннях. У нього ключі від невидимого та всіх таємниць, які може сприймати людина (31-60).
Божественний промисел Аллаха, його постійна опіка та керівництво вказують на те, що він є єдиним Богом. Саме це твердження відстоював Ібрагім у суперечках з язичниками (61-82).
Низка пророків після Ібрагіма зберігала живу істину Аллаха й привела до Корану (83-110).
Вперті та непокірні люди самі вводять себе в оману — слід їх уникати. Хоча вони і підтримують один одного, їх не мине заслужена кара (111-129).
Наперекір усім злочинам та забобонам нечестивих, замисел Аллаха здійсниться (130-150).
Краще рухатись прямим шляхом Аллаха, тим, що вказаний у Корані, в єдності, поклонінні та повній жертовності (151-165).
Джереларед.
- Сура Аль-Анам / пер.: Михайло Якубович. Київ, 2017
Попередня сура: Сура Аль-Маїдда | Сура 6 | Наступна сура: Сура Аль-Араф |
Арабський текст | ||
1 •2 •3 •4 •5 •6 •7 •8 •9 •10 •11 •12 •13 •14 •15 •16 •17 •18 •19 •20 •21 •22 •23 •24 •25 •26 •27 •28 •29 •30 •31 •32 •33 •34 •35 •36 •37 •38 •39 •40 •41 •42 •43 •44 •45 •46 •47 •48 •49 •50 •51 •52 •53 •54 •55 •56 •57 •58 •59 •60 •61 •62 •63 •64 •65 •66 •67 •68 •69 •70 •71 •72 •73 •74 •75 •76 •77 •78 •79 •80 •81 •82 •83 •84 •85 •86 •87 •88 •89 •90 •91 •92 •93 •94 •95 •96 •97 •98 •99 •100 •101 •102 •103 •104 •105 •106 •107 •108 •109 •110 •111 •112 •113 •114 |