Словацька мова

західнослов'янська мова, державна мова Словаччини

Словацька мова (словац. slovenský jazyk, slovenčina) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов. Поширена у Словаччині, а також у Чехії (350 000 / 183 749), Угорщині (110 000 / 17 693), Румунії (18 000 / 17 199), Україні (17 000 / 6 397), Польщі (47 000 / 2 000), Сербії (60 000 / 59 021 — переважно у Воєводині), Канаді (10 000 / 50 860) та США (1 200 000/821 325). Всього кількість осіб словацького походження за кордоном 2001 оцінюється словацькими вченими у 2 016 000. Офіційна мова Словаччини.
Загальне число мовців близько 5,2 млн осіб (2013), з них в Словаччині — 4,34 млн осіб (2012).

Словацька мова
slovenčina, slovenský jazyk
Поширення словацької мови:    Мова більшості    Мова меншості
Поширення словацької мови:
   Мова більшості
   Мова меншості
Поширена в Словаччина, Чехія, Воєводина (Сербія), Закарпаття (Україна)
Регіон Центральна Європа
Носії 5 млн (2001)
Писемність латинське письмо
Класифікація

Індоєвропейські мови

Слов'янські мови
Західнослов'янські мови
Чесько-словацькі мови
Словацька мова
Офіційний статус
Державна Словаччина Словаччина
Офіційна Європейський Союз Європейський Союз
Регулює Міністерство культури Словаччини
Коди мови
ISO 639-1 sk
ISO 639-2 slo (B)
skl (T)
ISO 639-3 slk

Класифікаціяред.

Разом з чеською об'єднується в чехо-словацьку підгрупу західнослов'янських мов.

Абеткаред.

Докладніше: Словацька абетка

У словацькій абетці використовуються латинські букви (великі та малі), деякі з діакритичними знаками.

А а, Á á, Ä ä, В b, C c, Č č, D d, Ď ď, E e, É é, F f, G g, H h, Ch ch, I i, Í í, J j, K k, L l, Ľ ľ, Ĺ ĺ, M m, N n, Ň ň, O o, Ó ó, Ô ô, P p, Q q, R r, ŕ, S s, Š š, T t, Ť t’, U u, Ú ú, V v, W w, X x, Y y,Ý ý, Z z, Ž ž.

  Латинська  
буква
Назва буквиЗвук  Латинська  
буква
Назва буквиЗвук
A aа короткеM mем
Á áа довгеN nен
Ä äе[æ]Ň ňнь
B bбеO oо коротке
C cцеÓ óо довге
Č čчеÔ ôуо
D dде твердеP pпе
Ď ďдь м'якеQ qкве
Dz dzдзR rер коротке
Dž džджŔ ŕер довге
E eе короткеS sес
É éе довгеŠ šеш
F fефT tте тверде
G gґеŤ ťть м'яке
H hгаU uу коротке
Ch chхаÚ úу довге
I i  і м'яке коротке  V vве
Í íі м'яке довгеW wве подвійне
J jйX xікс
K kкаY y  и тверде коротке  
L lел твердеÝ ýи тверде довге
Ĺ ĺел довгеZ zзет
Ľ ľль м'якеŽ žжет

Особливостіред.

Словацьку мову вирізняють з близьких до неї мов такі риси:

  • наявність закону ритмічного скорочення голосних — у двох або більше складах, що йдуть одне за одним, не можуть стояти довгі голосні (є досить багато винятків, зокрема можуть стояти дифтонги);
  • вживання поруч із короткими голосними довгих голосних та дифтонгів ie, ô [uo], iu, ia, що утворюють довгий склад (žena — žien «жінка — жінок», koza — kôz [kuoz] «коза — кіз», päť — piaty «п'ять — п'ятий»);
  • специфічний словацький звук ä (mäso «м'ясо», pamäť «пам'ять»), що реалізується як ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького підняття [æ], але більшість словаків вимовляє його як звичайне e;
  • довгота та короткість складотворчих сонантів r та l: zrno — zŕn «зерно — зерен», slza — sĺz «сльоза — сліз»;
  • наявність тільки твердого r, навіть перед голосними переднього піднесення: veriť «вірити», repa «буряк»;
  • наявність двох типів l: м'якого ľ та середнього l (letieť «лити», ľudia «люди», але láska «кохання», plot «пліт, паркан»);
  • перевага серед приголосних твердих непарних, що не мають м'якого відповідника;
  • закінчення -m у всіх дієслів теперішнього часу (nesiem, pijem, volám, prosím «несу, п'ю, кличу, прошу») — спільна ізоглоса з сербською мовою;
  • закінчення -ovia (одне з можливих, поряд з -i та -ia) називного відмінку множини істот чоловічого роду (synovia, otcovia, druhovia «сини, батьки, друзі»);
  • відсутність рефлексів другої палаталізації на стиках морфем (у давальному і місцевому відмінках), що пояснюється впливом граматичної аналогії (ruka — ruke, noha — nohe, mačocha — mačoche, при чеськ. ruka — ruce, noha — noze, macecha — maceše)[1]; зі слов'янських мов ця особливість спостерігається тільки в словацькій і російській.

Діалектологіяред.

Докладніше: Діалекти словацької мови

В сучасній словацькій мові виділяють три групи діалектів:

Історіяред.

Пам'ятки власне словацької писемності сягають XV—XVI століть, але словацькі риси трапляються й раніше у пам'ятках, написаних чеською, латинською та німецькою мовою. До XVIII століття на території Словаччини за літературну мову правила чеська. Засновником літературної словацької мови на основі середньо-словацького діалекту є просвітитель, депутат Угорського парламенту Людовит Штур. Писемність на базі латинської графіки.

Прикладред.

«Заповіт» Тараса Шевченка словацькою мовою (переклав Юліус Кокавець)

ZÁVET
Keď ja zomriem, zahrabte ma,
Bratia, na mohyle,
Prostred stepi šíro-šírej,
V Ukrajine milej
By úrodné lány polí,
Dneper prostred lúčin
Bolo vidieť, bolo počuť,
Ako reve — hučí.
Keď ponesie z Ukrajiny
Do belasých morí
Krv tyranskú, potom i ja
Rodné lány, hory,
Všetko nechám, potom uznám
Všemocného Boha,
 — pomodlím sa… No dovtedy —
Ja nepoznám Boha.
Pochovajte. A povstaňte,
Putá zlomte smelo
A polejte slobodienku
Krvou nepriateľov!
A na mňa vo veľkom rode,
V rode voľnom, novom,
Pamätajte, spomeňte si
Dobrým, tichým slovom.

(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Приміткиред.

  1. Селищев А. М. Славянское языкознание. Западнославянские языки. — Государственное учебно-педагогическое издательство Наркомпроса РСФСР. — М., 1941. — С. 137. (рос.)

Посиланняред.

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
словацькою мовою
Hlavná stránka

Літератураред.

Тлумачні словники словацької мовиред.

  1. Kačala Ján, Doruľa Ján, Pisárčiková Mária: Krátky slovník slovenského jazyka, 4., doplnené a upravené vyd. Bratislava, Veda, 2003. 988 s. он-лайн версія:
  2. Red. K. Buzássyová, A. Jarošová: Slovník súčasného slovenského jazyka (A — G), Bratislava, Veda, 2006.
  3. Peciar Štefan: Slovník slovenského jazyka (1.- 6. zväzok), Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, 1959—1968

Словацько-іншомовні словникиред.

  1. Bunganič Peter: Slovensko-ukrajinský slovník, Slovenské pedagogické nakladateľstvo, Bratislava, 1985
  2. Popeľ Ivan: Ukrajinsko-slovenský slovník, Slovenské pedagogické nakladateľstvo, Bratislava, 1960
  3. Kolektív autorov Lingea: Ukrajinčina. Konverzácia so slovníkom a gramatikou, Lingea, 2010
🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosЦиркон (ракета)Х-22Чемпіонат Європи з футболу 2024Ukr.netСпеціальна:ПошукТу-22МЗбірна України з футболуМудрик Михайло ПетровичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Литвиненко Олександр ВалерійовичYouTubeКАБ-500УкраїнаЛіонель МессіЧемпіонат Європи з футболуДанілов Олексій МячеславовичЮхновський Ігор РафаїловичШевченківський район (Харків)ІсландіяТериконНові знанняІсламська ДержаваФайл:XVideos logo.svgАнтонищак Андрій ФедоровичЧемпіонат Європи з футболу 2020Керована авіаційна бомбаЦиганков Віктор ВіталійовичШевченко Андрій МиколайовичСербіяЗінченко Олександр ВолодимировичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниFacebookІващенко Олег ІвановичПроблема трьох тіл (телесеріал)Зелена миля (фільм)27 березняЄдиний електронний реєстр військовозобов'язаних «Оберіг»Проблема трьох тілТеракт у «Крокус-Сіті Голлі»Гай Юлій ЦезарКузьма СкрябінЯремчук Роман ОлеговичШевченко Тарас ГригоровичАвіаційні бомби (Росія)КиївБудиночок на щастяВірусДжозефіна ДжексонМалюк Василь ВасильовичOLXРайони ХарковаЯрмоленко Андрій МиколайовичДовбик Артем ОлександровичСудаков Георгій ВікторовичСонячне затемнення 8 квітня 2024 рокуЗеленський Володимир ОлександровичМіжнародний день віскіУкраїнська абеткаЛеся УкраїнкаСпеціальна:Нові редагуванняСписок гравців збірної України з футболуInstagramСписок українських жіночих іменЛунін Андрій ОлексійовичПутін Володимир ВолодимировичКостенко Ліна ВасилівнаРосійське вторгнення в Україну (з 2022)3-тя окрема штурмова бригада (Україна)TelegramMIM-104 PatriotПерехід церковних громад до ПЦУМоздок (аеродром)Євлаш Ілля ОлеговичВелика Британія116-та окрема механізована бригада (Україна)Дезоксирибонуклеїнова кислотаГімн УкраїниТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиХ-47М2 «Кинджал»Ту-2220 днів у МаріуполіВійськові звання УкраїниСполучені Штати АмерикиЯ, Побєда і Берлін (фільм)СексШаблон:Місяці рокуФАБ-3000Радіо «Свобода»ВеликденьВсесвітній день театруХарківЗбірна Ісландії з футболуКоряк ТетянаСписок 250 найрейтинговіших фільмів IMDbЗбройні сили УкраїниАТБ-Маркет